Dec 21, 2024 Last Updated 11:23 AM, Nov 15, 2023

Aвстрия

Aвстрия Getty Images
Published in Новини
Read 271 times
Rate this item
(0 votes)

ВІДЕНЬ СЛЬОЗАМ НЕ ВІРИТЬ

Публічно засуджуючи дії Росії та підтримуючи санкції Європейського Союзу, Австрія підтримує міцні торговельні зв’язки з Росією, зокрема в енергетичній та фінансовій сферах. Росія є другим за величиною інвестором Австрії, залежність країни від російського газу залишається надзвичайно сильною, і плани щодо зменшення цієї залежності до 2027 року залишаються невизначеними. Ці обставини поставили Австрію в скрутне становище, стикаючись із тиском як з боку своїх західних партнерів, так і з боку критиків, які звинувачують її в цинізмі та підриві європейської єдності. В аналізі опублікованому Politico, огляд основних австрійських підприємств і великих корпорацій, які продовжують працювати на російському ринку, а також історичні корені відносин Австрії з усім східним простором з часів холодної війни. Цей транзакційний підхід продовжився, і австрійські політики з різних партій користуються ним повною мірою. 

МАЛЮНКИ ВІЙНИ

Руслан Піхота, український військовий, прославився своїми коміксами про життя на українському фронті. Його малюнки зображують як патріотичні, так і сатиричні сцени, зображуючи труднощі й страждання війни. Незважаючи на небезпеку, з якою він стикається, Піхота знаходить розраду в малюванні навіть під час інтенсивного артобстрілу. Він служить у 113-й Харківській бригаді та малює ще з дитинства. Його стиль розвивався з роками, натхненний українським ілюстратором Юрієм Журавлем, а також німецьким художником епохи Відродження Альбрехтом Дюрером. Його робота тепер не тільки піднімає бойовий дух його товаришів, але й знаходить відгук у широкої аудиторії. Мрія Піхоти — побачити кінець війни. Іспанська щоденна газета El Pais поговорила з ним і представляє історію цього бійця, який вважає, що малювання є засобом зберігати стійкість з психологічної точки зору. 

УКРАЇНСЬКІ ВТІКАЧІ НА КОРДОНІ З РУМУНІЄЮ

Велика кількість українців, які залишили країну, щоб уникнути строкової військової служби, загинули під час спроби втекти до Румунії, переправляючись через річку Тиса або перходячи через гори. Якщо їх спіймають, тим, хто втече, загрожує тривале ув’язнення. Хоча українські військові періодично проводять перевірки та обшуки, щоб знайти тих, хто ухиляється від призову, корупція в лавах військового відомства ускладнює проблему. Чимало втікачів платять хабарі та встигають дістатися до Румунії. Румунська імміграційна служба вважає, що 6200 чоловіків в'їхали нелегально, і ще 20 000 в'їхали легально, але вирішили не повертатися. Тим часом неофіційні українські дані свідчать про 90 загиблих під час спроби перетину кордону. Проте тих, хто залишився в живих, чекає невизначене майбутнє. Тим часом прикордонна поліція Румунії надає підтримку та допомогу тим, хто перетинає кордон, надаючи їм харчування та медичну допомогу. Про все це ви можете прочитати в ефектному репортажі, зробленому та опублікованому днями BBC.

ДРОНОМ ДО КРЕМЛЯ

За даними деяких джерел американських спецслужб, Україна розвинула мережу агентів та співчуваючих всередині Росії, щоб здійснювати диверсії та атаки безпілотників, у тому числі проти Кремля. Хоча залишається незрозумілим, чи нещодавні атаки безпілотників були здійснені з Росії або проукраїнською мережею, представники США вважають ці атаки кульмінацією зусиль України зі створення інфраструктури для диверсій. Вони також вважають, що за агресивними планами проти Росії стоїть голова військової розвідки України, і хоча атаки були публічно засуджені, в приватному порядку чиновники США та Заходу вважають їх розумною військовою стратегією. Українські чиновники також бачать ці атаки як тактику відвернення уваги Росії, змушуючи її зосередитися на своїй внутрішній безпеці. Аналіз під брендом CNN.

ДОКСА ПРОТИ ПУТІНА

В інтерв’ю румунському журналісту Резвану Сібію, Катерина Мартинова, 22-річна журналістка та медіаменеджер, розповідає про свій досвід активістки в Росії та свою участь у виданні DOXA, яке допомагає тим, хто залишає країну і виступає проти війни. Спочатку видання було зосереджено на вирішенні проблем російської університетської системи, таких як корупція, цензура та сексуальні домагання. Але з часом DOXA почала висвітлювати політичні події, зокрема протести та реакцію влади на них. Також Мартинова розповідає про тиск, з яким стикаються медіа-інституції незалежні медіа-інституції та про спроби уряду їх придушити. Врешті сайт DOXA був заблокований владою, але вони продовжували свої антивоєнні зусилля, надсилаючи щоденний інформаційний бюлетень понад 10 000 підписників. 

ВІЙНА ЯК У КНИЖКАХ

Що би писали про війну в Україні, якби це було сюжетом книжки, запитує Георгій Готев, головний редактор болгарського видання Euractiv, у опублікованій днями редакційній статті . Ось коротко її літопис: в останні місяці лінії фронту залишалися відносно статичними, за винятком інтенсивних боїв у Бахмуті. Росія використала цей час для посилення своїх військ і будівництва укріплень. З іншого боку, Україна накопичувала зброю та проводила психологічні операції. Хоча психологічно перевага наразі на боці України, не можна недооцінювати й навчальні та розвідувальні можливості Росії. Обидві сторони завдали одна одній удару, виснажуючи свої ресурси, що також спонукало Захід докладати великих зусиль для розширення виробництва зброї. Оскільки обидві сторони вірять у перемогу, дипломатичне рішення виглядає малоймовірним. З іншого боку, існує занепокоєння, що тривала війна може перерости в ядерний голокост. Очікується, що наступна глава війни буде драматичною, з невизначеним, але, можливо, філософським фіналом.

РОСІЯ: ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ

Занепокоєння щодо російського вторгнення зростає в Республіці Молдова, особливо в селах сепаратистського регіону Придністров'я. Deutsche Welle поспілкувався з одним із ветеранів війни у ​​Придністров’ї початку 90-х та зробив короткий відеорепортаж про стан душі тих, хто сьогодні стоїть перед загрозою нового військового конфлікту.

ПАТРІОТ

ТОП-10 українських патріотичних пісень про війну з Росією.

 
Last modified on Понеділок, 12 червня 2023 07:40

Проєкт підтримали

Команда WSJ

Крістіна Петракє

кореспондентка - Ясси

Мірча Рештя

фотограф, кореспондент – Бая Маре

Ралука Іон

кореспондентка - Бухарест

Андрея Павел

кореспондентка - Констанца

Крістіан Вікол

кореспондент - Тімішоара

Ласло Міхай

кореспондент - М'єркуря-Чук

Марга Булуджян

кореспондентка - Крайова

Адріан M. Попа

кореспондент - Клуж

Юлія Вербанку

подкаст

Ребека Хотхазі

ілюстраторка

Лоредана Тірзіору

ілюстраторка

Міхаела Ганец

дописувачка

Юстіна Бандол

дописувачка

Павел Луческу

дописувач

Ралука Паску

графічна редакторка

Роберт Васілє

online, перекладач

Христина Крилюк

перекладачка

Антуза Дженеску

перекладачка

Юлія Батьоха

перекладачка

Маріус Космяну

редактор