Рівняння відносно просте: перше покоління боїться війни, тому що воно пережило її; друге – бо знає її жахи, розказані батьками; третє покоління починає забувати… You are here!, як сказали б вуличні покажчики, адресовані приголомшеним мандрівникам.

We are here!, могли б продовжити ми. Ми тут, тому що йде війна. І так, тому що ми не втомлюємося. Ми живемо у світі, де свині дають уроки схуднення. Знаємо, нам казали: Москва сльозам не вірить. Але ми віримо.

Кажуть, що стіна з книг – це стіна з вікон. Так само і з нашою позицією: інтернет-видання не може зруйнувати стіну, яку стільки років будувала кремлівська пропагандистська машина, але воно може бути таким вікном.

War Street Journal це унікальний медіа-проект, присвячений українцям, які тікають від війни. Ми зібрали купку людей, щоб розповісти вам трьома мовами про досвід наших сусідів у Румунії. Та історії цього захоплюючого народу.

Дякуємо Асоціації Zi de Bine за те, що зробили цей проект можливим! І нашим італійським друзям з Valse Naïve Studio за анімацію запуску. А також (а як інакше?), всім українцям, які протистоять Голіафу.