Надходять літаки F-16

Україна нарешті отримує допомогу від західних союзників - винищувачі F-16 та підготовку пілотів, що є суттєвим оновленням для застарілих військово-повітряних сил, які захищаються від нападів Російської Федерації. Оскільки навчання українських пілотів триватиме декілька місяців, очікується, що F-16 візьмуть участь у війні між Росією та Україною наприкінці року. І навчати доведеться не тільки пілотів, а й персонал для обслуговування літака. Про інші спеціальні приготування, яких потребує відправка F-16 в Україну, дізнайтеся з аналізу Newsweek.

Ближче до ґрат

Арешт Путіна ближче, ніж будь-коли, стверджує прем’єр-міністр Великобританії Ґордон Браун у статті, опублікованій днями в The Guardian. В основному це пов’язано з майбутнім самітом БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай та Південна Африка), який відбудеться в серпні в Йоганнесбурзі. Понад півмільйону людей вже звернулося до влади Південної Африки з проханням ув’язнити Путіна, якщо він прилетить до їхньої країни. Що б не трапилося, серпень стане переломним моментом: Путін прийде на саміт БРІКС, ризикуючи арештом, або, тримаючись подалі, викриє страх ув’язнення. Яким би не був результат, межу буде перетнуто, стверджує Ґордон Браун, який, однак, нагадує, що для того, щоб посадити російського президента за ґрати також необхідна відкрита американська прихильність, яка існує на словах, але насправді може виявитися складною перешкодою. 

Україна має бути в НАТО

НАТО має чітко висловити свою позицію щодо євроатлантичного вектору України після перемоги над Росією. Немає часу на напівзаходи, які дають лише Росії зрозуміти, що її стратегія нападів на суверенні країни приносить свої плоди. Побоювання багатьох політиків і деяких наукових кіл невиправдані, оскільки розширення НАТО не було справжньою причиною вторгнення Росії, проте НАТО було б важливим кроком до довготривалої стратегії безпеки в Європі. Крім того, безсумнівно, що, отримавши статус кандидата в ЄС, і з теперішньою ефективністю на полі бою та повною інтеграцією засобів НАТО, Україна готова приєднатися до Альянсу, щойно відновить контроль за своїми кордонами. Цю тезу підтверджує наукова співробітниця Центру оборонних стратегій України Вікторія Лапа у статті, яку нещодавно опублікувало kyivindependent.com.

Європа на роздоріжжі

Наближаються Європейські вибори, а в контексті війни в Україні вперше за останнє десятиліття головною темою дебатів буде вже не те, наскільки тісним має бути союз між державами-членами, а те, як ЄС має відповісти на екзистенційні загрози. Йдеться про можливу ескалацію російської агресії, про дедалі потужніший i самодержавний Китай, можливе повернення Дональда Трампа до Білого Дому та той факт, що економічний націоналізм зараз є предметом двопартійного консенсусу в Сполучених Штатах, що примушує Європу до торгової війни та змагань за субсидії зі своїм найближчим союзником, незалежно від того, хто перебуває у Білому Домі. Усе це відбувається на тлі зміни клімату, катастрофічні наслідки яких все більше відчуваються в ЄС, і зростання цін на енергоносії, що ставить блок ЄС у невигідне конкурентне становище. І велика проблема в тому, що ніхто не має чітких відповідей. Про все це читайте в аналітиці, опублікованій днями politico.eu.

Дайте зброю Україні!

У масштабному інтерв’ю німецькому виданню Der Spiegel, генеральний секретар НАТО, Єнс Столтенберг закликає Німеччину збільшити витрати на оборону та постачання Україні винищувачів. Він зазначає, що довгострокове постачання, враховуючи постачання боєприпасів та запчастин, є таким же важливим, як і постачання обладнання. Столтенберг відзначає слабкі сторони російських збройних сил, але наголошує на необхідності для України розвивати свої можливості для примусового політичного вирішення. Він згадує зусилля ЄС і НАТО щодо зміцнення обороноздатності та наголошує на важливості того, щоб усі країни-члени НАТО досягли цілі витрат 2% від ВВП на оборону. Столтенберг каже, що усі країни НАТО згодні з тим, що Україна має стати членом НАТО, і наголошує на важливості подальшої підтримки України в її конфлікті з Росією.

Київ дивиться на Білий Дім

За політичною битвою в США з холодом спостерігають українці, які стурбовані риторикою республіканців, таких як Дональд Трамп або Рон Десантіс, який, як очікується, оголосить свою кандидатуру в середу. Побоювання українців здаються виправданими, враховуючи, що Трамп неодноразово висловлював своє захоплення Путіним, а Десантіс, нині губернатор Флоріди, нещодавно назвав війну в Україні «територіальною суперечкою», яка не становить життєво важливого інтересу для США. Проте українські урядовці оптимістично дивляться на продовження підтримки США, оскільки, за їхніми словами, конфлікт безпосередньо пов’язаний з національною безпекою США. Аналітику опублікував сайт американського телебачення cbsnews.com.

«Це не нормальне життя»

Войовнича риторика Кремля, який заперечує українську державність та вважає українців «нацистами» чинить безпрецедентний тиск на численну українську діаспору Росії. «З самого початку було зрозуміло, що було б неможливо виступати проти війни, і мовчати для мене не було варіантом», – сказала для The Moscow Times російська підприємиця і активістка, яка  є етнічною українкою та оселилася тим часом у Вірменії. Це стосується усіх противників війни, які стискаються з важким вибором – поїхати, втручатися або ризикувати отриманням тюремного терміну за висловлювання антивоєнних поглядів. Незалежна газета The Moscow Times поспілкувалася з декількома російськими громадянами етнічними українцями та розповіла нам у репортажі, який було опубліковано минулого тижня, про безліч проблем і ризиків, з якими вони стискаються з боку російської влади. 

Облиш мене, а я лишу тебе

Після вторгнення Росії в Україну світові компанії вжили швидких заходів: одні оголосили про вихід з Російського ринку, інші скоротили поставки та інвестиції. Однак, покинути Росію виявилося не так просто, як здавалося спочатку. Росія ввела податки на компанії, які хочуть піти, а деякі бренди намагаються уникнути цих обмежень через треті країни. Багато компаній залишаються в Росії, посилаючись на різні причини, такі як відповідальність перед акціонерами та співробітниками або постачання основних продуктів, показує розслідування apnews.com. Однак є і компанії, які вирішили покинути або скоротити свою діяльність в Росії, незважаючи на санкції.

Чорноморський вихід

Нове життя Ракель Вінер у Румунії спочатку відчувалося як відпустка. Вона втекла від важкої роботи по приготуванню їжі та домашніх справ у своїй розкішній квартирі в Одесі та насолодилася курортним містом Нептун на узбережжі Чорного моря. Однак через рік невизначеність війни та переміщення почали обтяжувати її. Ракель разом із громадою з 1 000 українських євреїв, що шукали притулку в Румунії, перетворили готель на тимчасовий будинок, з синагогою та акредитованою школою. Вони несли свою культуру та традиції з собою, прагнучи відтворити свій світ в той же час, коли хотіли повернутися додому. Організація «Тіква» опікувалася дітьми-сиротами. Евакуація під керівництвом колишніх військовослужбовців Армії оборони Ізраїлю була важкою подорожжю через Карпати. Громада стискається з проблемою збереження своєї ідентичності та адаптацією до тимчасового життя, яке може стати постійним. Поки вони чекають закінчення війни, їхня туга за батьківщиною стає все глибшою. Цю захоплюючу історію, опубліковану минулого тижня можна почитати на newlinemag.com.

Новий календар

Синод ПЦУ схвалив перехід на юліанський календар з першого вересня, тобто церква святкуватиме Різдво 25-го грудня замість 7-го січня. Інші свята з фіксованою датою також будуть перенесені. Зміна не стосуватиметься Великодня, оскільки його дата непостійна. Більше деталей в публікації Kyiv Independent.