У Кремлі не вірять в дрони

Російська влада применшує серію атак безпілотників у Москві, зокрема в елітному районі Рубльовка. Кремль спочатку зітнувся з незручною ситуацією, оскільки відео прямих влучень у будівлі стали вірусними, але офіційні особи пізніше заявили, що було задіяно лише вісім дронів та применшили шкоду. Хоча паніки небагато, атаки безпілотників підірвали довіру до запевнень Кремля, що війна не дійде до території Росії. Атаки на Рубльовці підкреслюють розрив між правлячими класами Росії та проблемами країни. Теорій змови багато, але вони відображають зростаючі занепокоєння та цинізм серед населення. Ці напади розбивають російський пропагандистський наратив та відкривають розрив між риторикою та реальністю, ставлячи під сумнів здатність Путіна контролювати події, згідно з нещодавно опублікованою статтею британської газети The Guardian.

Плюси і мінуси «воєнної економіки»

Єврокомісар Тьєррі Бретон закликав до введення «воєнної економіки» в Європі, щоб прискорити виробництво боєприпасів і зброї для України та запасів ЄС. Однак ця концепція є суперечливою, оскільки Німеччина та інші країни-члени виступають проти через історичні конотації та занепокоєння щодо державного контролю. Дехто стверджує, що цього терміна слід уникати взагалі, наголошуючи натомість на необхідності конкретних дій і співпраці, а створення «воєнної економіки» вважається непотрібним на цьому етапі. Політикам пропонують зосередитися на поясненні важливості підтримки України та підготовці суспільства до серйозного конфлікту. Аналіз Deutsche Welle про реакцію європейських країн на цю ідею залежно від географії та власного історичного досвіду.

Посмертно

Засновник «Групи Вагнера» Євген Пригожин відправив на фронт в Україні десятки тисяч ув’язнених. Багато з них так і не повернулися. Але тітка і мати двох загиблих бійців відмовилися мовчати. Ви можете дізнатися, що вони кажуть у нещодавній статті Der Spiegel.

Тіньова війна

Хоча США надали військову допомогу Україні, вони були обережні щодо прямої участі, щоб уникнути ескалації з Росією, яка має ядерну зброю. Але нещодавня агресія України на території Росії викликала занепокоєння серед офіційних осіб США, що призвело до припущень про тіньову війну між Сполученими Штатами та Росією. Повідомлення про українські операції в Росії та використання американського обладнання проукраїнськими російськими воєнізованими групами посилили побоювання щодо подальшої ескалації. Нещодавні витоки інформації про обговорення президентом Зеленським наступальних операцій у Росії ще більше підвищили ризик неправильного тлумачення та потенційного ядерного конфлікту. У цьому контексті США повинні продовжувати підтримувати оборону України, але водночас уникати прямої участі у війні, вважає автор аналізу, нещодавно опублікованого в американському виданні The Week.

Головою в пісок

Відсутність реакції російського уряду на напади України на російську територію викликає занепокоєння, стверджує автор аналізу, опублікованого на сайті американського аналітичного центру Carnegie Endowment for International Peace. Президент Путін зберігає мовчання, перенаправляючи питання до Міністерства оборони, яке відповідає повідомленнями про успіхи, яким більше не вірять. Основна увага приділяється уникненню відповідальності, а не оцінці небезпеки. Путін боїться тривоги і вважає за краще представляти невдачі як успіхи, але його відповідь на удари безпілотників і пасивна реакція влади відображає безпорадність і відсутність співчуття до власних громадян, які все більше стурбовані цими зовнішніми військовими загрозами. З іншого боку, така пасивна реакція влади зумовлена ​​вірою Путіна в стійкість народу. Але відсутність у Росії військової підготовки та відчуття вакууму лідерства породжують розгубленість і безпорадність серед населення.

Відтік мізків

Вторгнення Росії в Україну спричинило масовий відтік мізків, коли сотні тисяч молодих росіян покинули країну, що призвело до значного відтоку талантів і нестачі робочої сили в Росії. Крім того, російська економіка стикається з проблемами через європейські санкції, скорочення доходів від нафти та зростання вартості війни. Зараз країна стоїть перед важким вибором, враховуючи підвищення податків або випуск військових облігацій для отримання коштів. Ресурси та технології є пріоритетними для військової промисловості, а імпортні обмеження перекривають доступ до необхідних товарів і деталей. Однак найактуальнішою проблемою для російської економіки залишається втрата кваліфікованої робочої сили, оскільки покоління талановитих людей воює на фронті або вирішує залишитися за кордоном через проблеми безпеки та політичні умови. Відповідно до звіту National Public Radio, опублікованого минулого тижня, цей відтік кадрів становить довгострокову загрозу для економіки країни.

Боротьба з часом

Час є вирішальним фактором у визначенні результату української війни між Росією та Києвом. Президент Путін прагне вести війну на виснаження, щоб послабити підтримку України з боку західних союзників. Однак нещодавні кроки західних лідерів, такі як рішення президента Байдена надати Україні нові системи озброєння та пакет озброєнь, наданий Німеччиною, свідчать про стратегічні зміни. Також почали передавати британські крилаті ракети великої дальності, розбиваючи надії Москви на перевагу в повітрі. Але Захід має розраховувати на тривалу боротьбу, продовжуючи підтримувати Україну зброєю, боєприпасами, системами ППО, танками та бронетехнікою. Боротьба України ведеться не лише за власний суверенітет, а й за фундаментальні західні цінності демократії та толерантності, стверджується в редакційній статті за підписом редакції американської щоденної газети Washington Post.

Загроза нового Чорнобиля

Працівники Запорізької електростанції на території України, окупованій Росією побоюються можливої ядерної катастрофи, гіршої за Чорнобиль чи Фукусіму. Незважаючи на ризики, двоє робітників, Сергій та Микола, анонімно розповіли про погіршення умов на заводі. Вони виявили, що важке озброєння пошкодило будівлі та що Росія навмисно цілила в лінії електропередач, поставивши під загрозу безпеку станції. Через брак персоналу та недостаток обслуговування ситуація погіршується. Є побоювання, що Росія влаштує атаку під фальшивим прапором, внаслідок якої може статися витік радіації, щоб зупинити український контрнаступ. Техніки повідомили про посилення військової активності навколо заводу, що свідчить про підготовку до потенційного українського контрнаступу. Міжнародне агентство з атомної енергії висловило серйозну стурбованість і закликало демілітаризувати територію, але ситуація залишається нестабільною. Про все це ви можете дізнатися з репортажу, який зробив і опублікував днями Алекс Россі, міжнародний кореспондент телеканалу Sky News.

Криза бомбосховищ

Жителі України зітнулися з критичною проблемою з бомбосховищами. Під час нещодавньої атаки в Києві троє людей загинули біля зачиненого бомбосховища, що привернуло увагу країни до цієї проблеми. Багато бомбосховищ по всій країні залишаються замкненими, а мільйони українців не мають укриття під час бомбардувань. Деякі сховища є застарілими бункерами радянських часів, а інші є тимчасовими спорудами, але значна кількість з них недоступні або не мають елементарних зручностей, таких як вода або електрика. Власники приватних укриттів часто відмовляються їх відчиняти, а законів, щоб притягнути їх до відповідальності, немає. Центр громадянських свобод повідомив, що 27% бомбосховищ у Києві не вдалося знайти, пише Al Jazeera в опублікованому днями звіті.

Штучний інтелект готується до війни

Штучний інтелект (ШІ) відіграватиме значну роль у війні, особливо у конфлікті між Росією та Україною. Відповідно до аналізу, опублікованого на американському веб-сайті livemint.com, штучний інтелект пропонує такі потенційні переваги, як зменшення супутнього збитку, надання розвідувальних даних щодо стратегічних цілей, підтримка логістики і допомога у психологічній війні та кібератаках. Автор, Джеймс Ставрідіс, адмірал ВМС США у відставці та колишній Верховний головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО, стверджує, що Пентагону слід обережно розгортати ШІ в кампанії в Україні, щоб повністю зрозуміти його наслідки для ведення війни. Однак найбільшу небезпеку становить здатність здійснювати кібератаки за допомогою ШІ. Вплив ШІ на війну слід глибоко розуміти та інтегрувати у військові стратегії, наголошуючи на важливості вдосконалення його впровадження в поточному конфлікті.